Нодіра Тураджанова — майстер перукарні haze. Майже 3 роки тому Нодіра переїхала із Ташкента до Києва. Тут в неї почалося нове життя. Нодіра займається улюбленою справою — це те, що надихає її день у день. А ще прогулянки по нічному Києву та спілкування з друзями.

Хто я? Людина, яка прагне досягти своїх цілей в житті. Зараз я відчуваю, що стала на правильний шлях. Мені подобається те, чим я займаюся. Творити, робити щось своїми руками — все це дуже «моє».

Раніше моє життя було схоже на одну велику карусель — яка рухається, то вгору, то вниз. Зараз з кожним днем все більше відчуваю рівновагу та баланс. Думаю, це пов’язано з тим, що тут я зустріла близьку та рідну мені людину.

Кажуть, щастя любить тишу. І я з цим повністю згодна. Віддаю перевагу «своє» тримати «всередині».

Останнім часом прокидаюся та розумію, що життя — прекрасна штука. Кожен день — це нові зустрічі, емоції, переживання та цікаві знайомства.

Особливо обожнюю недільний ранок. А ще, люблю дощ. 😊

У дитинстві ми з батьком постійно ходили в походи. Збирали корінці для настоянок. Одного разу навіть шукали скарб. Батьків друг розповів нам про те, що якщо йти за певним маршрутом, можна відшукати скарб. Ми йшли дуже довго, а після старанно рилися в каменях. Втомилися та звичайно ж нічого не знайшли. Проте час провели незабутньо. 😊

Після переїзду до Києва із Ташкента, іноді відчуваю, як сильно сумую за сім’єю, нашим гучним будинком, рідними та друзями. Часом мені цього дуже не вистачає.

Цікаво, коли людина готова на щось кардинальне та незвичайне. Пам’ятаю, якось прийшла до мене на стрижку дівчина в ніжній мереживній сукні з довгими по пояс волоссям. Сіла в крісло та попросила підстригти практично під нуль. Спершу я дуже здивувалася. Обережно дізналася, з чим було пов’язане таке рішення. Навіть спробувала її відмовити від цієї витівки. Але після розмови переконалася, що це не різкий порив емоцій, а цілком свідоме рішення. Стрижка вийшла гарною та стильною. Дівчина пішла щасливою — а це найбільша радість для мене. Бути перукарем — означає допомагати людям змінюватися, коли їм це потрібно.

Пригадую тост тата на мій день народження. Він сказав, що я не впускаю у своє життя зайвих людей. Так і є. Намагаюся залишати все старе та непотрібне в минулому. Найважливіше — завжди зі мною.

Я не хочу озвучувати всі свої бажання — тому про найпотаємніші не скажу. Попри те, що я задоволена своїм життям, завжди хочеться чогось більшого.

Мені подобається гуляти нічним містом. Особливо, коли тепло, повертатися з роботи додому слухаючи музику в навушниках. Нам потрібно навчитися частіше зупинятися в повсякденній метушні та просто насолоджуватися моментом.

Випадковості не випадкові.

Ти завжди отримаєш те, чого хочеш. Всьому свій час. Головне бути відкритим до нового та невідомого.