Надя Пожарська, продюсер, консультант, в минулому — директор українського дизайнерського бренду Litkovskaya, друг салона haze

Відповідь, хто я, залежить від країни. Якби ми були в Азії, довелося б докладно назвати ім’я, прізвище, вік, сімейний стан і дітей. Якби ми зустрілися на Венеціанському бієнале, я б сказала, що працюю з такими-то художниками або дизайнерами. Все залежить від місця. В даний момент я людина яка не виспалася, зі складносурядною укладкою.

Ідеальний день, який ніколи не відбувається, починається з раннього пробудження. Часової медитації. Сина в садок, робота, спорт, якісь курси, зустріч з друзями, сімейна вечеря і хороше кіно. Найважливіше в ідеальному дні — все встигнути.

У дитинстві я придумала, що навколо мене одні декорації — все штучне, підроблене. І тільки я сиджу така в цьому всьому справжня. Я постійно відслідковувала — що в даний момент роблю я, а що всі інші. Зараз виросла, і начебто стала розумнішою, а зловити себе і змусити відчути «тут і зараз» в сто разів складніше.

За освітою я — ветеринарний лікар. Це був такий, мабуть, протест. Тому що у мене в родині всі були пристойні, забезпечені і з високою зарозумілістю, я — єдина дівчинка-хіпі, серед дуже розумних, правильних і нудних двоюрідних братів. Передбачалося, що я, як пристойна дівчинка, піду на Журфак або у МГІМО. Закінчивши елітну англійську школу, я вирішила: «Буду ветеринаром».

З Москви до Києва я приїхала в переломний момент свого життя — погуляти, відпочити і вирішити куди рухатися далі. Ми так класно тут гуляли, що я нічого не придумала. Тому вирішила залишитися ще не два тижні. А потім ще на місяць. А потім почалася весна. А весна в Києві така неймовірна — залишилася ще. У якийсь момент закінчилися всі гроші і я знайшла роботу. Так і залишилася тут — вже 13 років.

Я дуже залежна від людей. Реакція оточуючих мені набагато важливіше події. Куди цікавіше порівнювати реальність зі своєї голови з внутрішнім всесвітом інших.
У мені намішано стільки крові, що пальців не вистачить загинати, навіть індуси відзначилися. Я жила довгий час в Росії, Китаї, Англії та Україні. Щозими проводжу час в Азії. Чому я повинна асоціювати себе з якоюсь однією країною? Зараз підростають зовсім вільні і мультикультурні покоління дітей, у мене на них великі надії.

Я практикую буддизм. Намагаюся приймати все, як є. Для мене це не релігія, а філософія, яка дуже чітко дає відповіді на важливі питання.
Я люблю цей світ, але зовсім не ідеалізую його. Все залежить від того, як подивитися. Якщо ти прокидаєшся вранці з поганим настроєм і дивишся у вікно — там все буде лайново. А якщо ти прокинувся і в тебе дуже багато любові, яку ти виплескуеш на оточуючих, то все і засяє. Все залежить від погляду. Коли відбувається щось дуже несправедливе, я валю на закон карми, а ще частенько думаю, що якщо бог і є, то у нього непогане почуття гумору.

Мені багато чого цікаво, до сих пір. Чим я тільки не займалася. Але насправді я мрію вже встати на одні рейки і застосувати весь свій різнобічний досвід у чомусь масштабному. Щоб в моєму житті не відбувалося — сварка, розчарування або зневіра, я лягаю спати. А після прокидаюся з відчуттям, що все пройшло. Ось така зручна захисна реакція. Найбільше на світі я ненавиджу скандалити і псувати відносини.